Батьківщина кави: історія походження напою та як він поширився по світу
Ключові моменти
З історії появи кави: варто запам’ятати:
-
Батьківщина кави — південний захід Ефіопії, де арабіка досі росте в дикій природі.
-
Напій у звичному вигляді створили в Ємені близько 1450 року.
-
Слово походить від арабського qahwa через турецьку та італійську мови.
-
Перші кав’ярні відкрилися в Мецці та Стамбулі у XVI столітті.
-
До Європи зерно привезли венеціанці, а масові поставки налагодили голландці.
Ефіопія– батьківщина кави, і це чи не єдиний факт в історії напою, який не заперечують ані ботаніки, ані історики. На плоскогір’ях південного заходу країни дикі кавові дерева росли задовго до того, як хтось здогадався обсмажити їхні зерна й залити окропом. Усе інше — хто винайшов каву, коли з’явився цей напій у звичному для нас вигляді та звідки походить слово «кава» — оповите легендами.
У нашій розповіді про каву розберемо все по поличках: що підтверджено рукописами та генетикою, а що залишилося лише красивим фольклором. Заодно простежимо шлях зерна від ефіопських лісів до чашки, яку ви тримаєте вранці в руках.
Звідки походить кава?
Coffea arabica — ендемік гірських вологих лісів південно-західної Ефіопії. Дикі популяції ростуть там і сьогодні, на висоті 1300–2000 метрів, в історичних регіонах Каффа, Джимма та Іллубабор. Генетичні дослідження підтверджують: усе світове різноманіття арабіки походить від невеликої групи ефіопських дерев, вивезених колись до Ємену.
Тому на питання «звідки походить кава» є однозначна відповідь. Батьківщина кавового дерева — Африканський Ріг, а не Аравія, Індія чи Бразилія, які сьогодні лідирують за обсягами збору.
Історія кави: легенда про пастуха Калді
Найвідоміша історія про каву виглядає так. Близько IX століття ефіопський пастух Калді помітив, що кози, наївшись червоних ягід невідомого чагарнику, не сплять до ранку й граються, наче молодняк. Пастух відніс плоди до найближчого монастиря, настоятель визнав їх диявольською спокусою й кинув у вогонь. Аромат обсмажування виявився настільки привабливим, що ченці вигребли зерна з вугілля, розтерли їх і залили водою.
Гарна історія, але записана вона лише в 1671 році європейським вченим Антуаном Фаустом Найроном. Ефіопських джерел IX століття зі згадкою про Калді не існує, тож це фольклор, а не документ. Тим, хто запитує, хто відкрив каву, чесна відповідь звучить скромніше: конкретного імені історія не зберегла.
Що підтверджують дослідження
Достовірно відомо інше: народ оромо вживав плоди кави задовго до появи напою. Зерна розтирали, змішували з тваринним жиром і скачували в кульки — таку поживну їжу брали в дорогу та на полювання. Тобто спочатку каву їли, а вже потім навчилися її пити.
Ефіопська церемонія буна – живий приклад того, як пили каву століття тому: зерна обсмажують у присутності гостей, мелють вручну та варять у глиняному джебені тричі, подаючи три обов’язкові чашки.
Ємен: як із ягід вийшов гарячий напій
Історія створення кави як напою починається на іншому березі Червоного моря. Приблизно в середині XV століття єменські суфії з Адена та Мохи почали заварювати обсмажені й мелені зерна, щоб не засинати під час нічних молитов. Перший докладний опис цієї практики залишив богослов Абд аль-Кадір аль-Джазірі в рукописі 1587 року — це найдавніше письмове джерело на цю тему.
Саме в Ємені заснували перші плантації: гірські тераси навколо Сани та Таїза. Тож питання «у якому році відкрили каву» коректніше переформулювати. Якщо запитати, як з’явилася кава у вигляді напою, відповідь буде такою: близько 1450 року вона увійшла в постійний ужиток, а дикі ягоди люди використовували за століття до цього.
Порт Моха та монополія на зерно
Понад двісті років Ємен утримував монополію на торгівлю. Зерно потрапляло у світ через порт Моха – звідси й назва «мокко». Перед завантаженням насіння обпалювали окропом або підсушували, щоб воно не проросло на чужій землі.
Легенда свідчить, що близько 1670 року паломник Баба Будан сховав у бороді сім зерен і вивіз їх до Індії, де заснував плантації в горах Чікмагалура. Монополія впала, і еволюція кави як світової культури пішла помітно швидше.
Звідки походить слово «кава» і що воно означає
Походження слова «кава» простежується точніше, ніж походження самого напою. Джерело — арабське qahwa: так називали напій, що пригнічує апетит, зокрема вино. Далі історія слова «кава» складається з простого ланцюжка:
-
з арабського qahwa — у турецьке kahve;
-
з турецької — в італійську caffè;
-
з італійської — в голландську koffie та французьку café;
-
з голландської та англійської — у російську мову.
Українське «кава» прийшло безпосередньо з турецької (kahve) та польської (kawa) мов ще в XVI–XVII століттях. Це історичне запозичення закріпилося набагато ближче до оригінального звучання турецького джерела.
Тому, якщо запитують, з якої країни походить слово «кава», точніше говорити про мовний ланцюжок, а не про одну країну. Друга версія пов’язує походження слова «кава» з областю Каффа, але лінгвісти вважають її менш імовірною: арабська назва фіксується в текстах раніше.
У російській мові слово закріпилося наприкінці XVII століття у формах «кофій» та «кофей». Звичне значення слова «кава» та його сучасна форма утвердилися лише до XIX століття.
Перші кав’ярні та культура неспішної розмови
Перші заклади з’явилися в Мецці на початку XVI століття і майже відразу викликали суперечки: у 1511 році міська влада закрила їх, вважаючи розсадником вільнодумства. Заборона протрималася недовго. У 1554 році двоє сирійців відкрили в Стамбулі кав’ярню Kiva Han, і цей формат прижився остаточно.
В Османській імперії навколо напою склався цілий ритуал: зерна обсмажували на очах у гостя, товкли в ступці й варили в джезві на розпеченому піску. Каву подавали з холодною водою та солодощами, а відмова від частування вважалася образою для господаря дому.
Європа познайомилася з напоєм завдяки венеціанським купцям близько 1615 року. Далі події розвивалися стрімко:
-
1650 рік — перша кав’ярня в Оксфорді;
-
1652 рік – заклад Паскуа Розе в лондонському Сіті;
-
1683 рік – перші кав’ярні Відня;
-
1686 рік – паризьке Café Procope, яке працює досі.
З віденськими кав’ярнями пов’язана й українська сторінка історії: їхню появу народна традиція приписує Юрію Кульчицькому, уродженцю Галичини, який після облоги 1683 року отримав трофейні мішки з зерном. Історики уточнюють, що перший дозвіл на торгівлю кавою у Відні отримав купець Йоганнес Діодато, але ім’я Кульчицького міцно закріпилося в міській пам’яті.
Англійські кав’ярні називали «пенні-університетами»: за пенні відвідувач отримував чашку кави та доступ до розмов вчених, купців і журналістів. З кав’ярні Едварда Ллойда, де збиралися судновласники, виріс страховий ринок Lloyd's.
Хто привіз каву до Європи в промислових масштабах — питання до голландців: Ост-Індська компанія налагодила регулярні поставки й першою почала вирощувати арабіку на Яві.
Від Ємену до Латинської Америки: шість століть у дорозі
Історія поширення кави по континентах тривала близько шестисот років. Нижче — ключові дати, підтверджені документами.
|
Період |
Місце |
Подія |
|
IX–XIII ст. |
Ефіопія |
Плоди розтирають із жиром і їдять, напою ще немає |
|
Близько 1450 р. |
Ємен |
Суфії заварюють обсмажені зерна |
|
1511 р. |
Мекка |
Перша заборона кав’ярень |
|
1554 р. |
Стамбул |
Відкриття кав’ярні Kiva Han |
|
1615 р. |
Венеція |
Перші партії зерен у Європі |
|
1652 р. |
Лондон |
Кав’ярня Паскуа Розе |
|
1699 р. |
Ява |
Голландські плантації в Азії |
|
1723 р. |
Мартініка |
Габріель де Кліє висаджує саджанець |
|
1727 р. |
Бразилія |
Франсіску ді Мелу Палета вивозить насіння |
Доля одного саджанця з амстердамської оранжереї, подарованого Людовику XV, виявилася вирішальною. Офіцер Габріель де Кліє довіз його до Мартініки, ділячи з рослиною власну норму питної води. Через півстоліття нащадки цього деревця заповнили плантації Карибів, а звідти зерно потрапило до Бразилії, яка з XIX століття стала світовим лідером.
Кава стала масовим продуктом завдяки двом факторам: колоніальним плантаціям, що збили ціну на зерно, та паровим машинам для обсмажування, які з’явилися в середині XIX століття. Тоді ж напій перестав бути розкішшю і перетворився на щоденну звичку містян.
Висновки
Історія кави — це шлях від ефіопських ягід, які їли з жиром, до єменських монастирів, стамбульських кав’ярень та європейських «пенні-університетів». Батьківщина кави залишається незмінною, а ось способи приготування змінювалися кожне століття — і змінюються досі. Хочете відчути себе частиною цієї шестисотлітньої історії?
А може, настав час не просто насолоджуватися історією кави, а стати її частиною? Кав’ярня самообслуговування FASTKAVA — сучасний формат, який дозволяє відкрити власну справу та заробляти на чашці свіжозвареної кави.
Поширені запитання
Де батьківщина кавового дерева?
Гірські ліси південно-західної Ефіопії, області Каффа та Джимма. Там збереглися дикі популяції арабіки.
Хто придумав пити каву?
Точного імені немає. Практику заварювання зерен закріпили єменські суфії у XV столітті, а легенда про пастуха Калді документально не підтверджена.
Які види кави бувають?
У промислових масштабах вирощують арабіку та робусту, на арабіку припадає близько 60% світового ринку. Рідше зустрічаються ліберіка та ексельса.
Чому каву називають «мокко»?
На честь єменського порту Моха, через який зерно століттями експортувалося до Європи. Сьогодні так називають і сорт, і каву з шоколадом.
Коли кава з’явилася в Україні?
У XVIII столітті через Львів: місто входило в орбіту віденської кавової традиції, і вже до кінця століття там працювали перші кав’ярні. Пізніше великим центром кавової торгівлі стала Одеса з її портом.